Теги для нашей библиотеки:

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, сочинения, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


  Грошова система України

Грошова система України

ВСТУП

Грошова система України функціонує відповідно до закону про Національний

банк України. Офіційною грошовою одиницею (валютою) є гривня.

Співвідношення між гривнею і золотом Законом не встановлено. Офіційний курс

гривні до іноземних грошових одиниць визначається НБУ і публікується в

пресі. Фіксований масштаб цін відсутній. Видами грошей, що мають законну

платіжну силу, є банкноти і металеві монети, що забезпечуються всіма

активами Національного банку. Крім готівки функціонують і безготівкові

гроші (у виді засобів на рахунках у кредитних установах). Виключним правом

емісії готівки, організації і їхнього обертання і вилучення володіє НБУ. На

Національний банк України покладені такі обов'язки:

1. прогнозування й організація виробництва, перевезення і

збереження банкнот і монет, а також створення їхніх резервних

фондів;

2. установлення правил збереження, перевезення й інкасації готівки

для кредитних організацій;

3. визначення ознак платоспроможності грошових знаків і порядку

заміни і знищення ушкоджених;

4. розробка порядку ведення касових операцій для кредитних

організацій;

5. визначення правил, форми, термінів і стандартів здійснення

безготівкових розрахунків;

6. ліцензування розрахункових систем кредитних установ.

З метою регулювання економіки НБУ залучає такі інструменти: ставки

облікового відсотка; норми обов'язкових резервів кредитних установ;

операції на відкритому ринку; здійснює регламентацію економічних нормативів

для кредитних заснувань.

Для здійснення касового обслуговування кредитних заснувань, а також

інших юридичних осіб, на території України створюються розрахунково-касові

центри при територіальних головних управліннях НБУ. Ці центри формують

оборотну касу по прийомі і видачі готівки, а також резервні фонди грошових

банківських квитків і монет.

Резервні фонди являють собою запаси не випущених в обіг банкнот і монет у

сховищах НБУ і мають важливе значення для організації і централізованого

регулювання касових ресурсів. Залишок готівки в оборотній касі лімітується

і при перевищенні ліміту надлишки грошей передаються з оборотної каси в

резервні фонди. Об'єктивна потреба в резервних фондах обумовлена

необхідністю: задоволення потреб економіки в готівці; відновлення грошової

маси в обігу в зв'язку з приходом у негодність окремих банкнот; підтримки

обов'язкового покупюрного складу грошової маси в цілому по країні і

регіонам; скорочення витрат на перевезення і збереження грошових знаків.

Готівка випускаються в обіг на основі емісійного дозволу - документа, що

дає право НБУ підкріплювати оборотну касу за рахунок резервних фондів

грошових банкнот і монет

СУТНІСТЬ І ПОХОДЖЕННЯ ГРОШЕЙ

Суспільний поділ праці (виділення землеробства і скотарства, а потім і

ремесел) зажадало постійного обміну продуктами праці.

Товар - це продукт праці, зроблений для продажу. Товари мають споживчу

вартість і ціну. У цьому їх протиріччя: закон єдності і боротьби

протилежностей.

Обмін, тобто рух товарів від одного товаровиробника до іншого, припускає

порівняння різноманітних по виду, якості, призначенню товарів. Основою

порівняння товарів є їхня вартість (не ціна!) - тобто суспільно-необхідна

праця, витрачена на виробництво товару.

З метою забезпечення порівнянністі різноманітних витрат праці з'являється

поняття мінової вартості. Мінова вартість - це спроможність товару

обмінюватися на інші товари у визначених пропорціях.

Існують дві концепції походження грошей: раціоналістична й еволюційна.

Перше нагадування про раціоналістичну теорію походження грошей дається в

роботі Аристотеля, що називається “Нахомахова етика”. Ця теорія пояснює

появу грошей як результат угоди (або змови) людей, що переконалися в тому,

що для просування вартості в міновому обороті необхідні спеціальні

інструменти. Ця теорія безроздільно панувала аж до XVIII сторіччя.

Відповідно до другої, еволюційної теорії, гроші з'явилися в результаті

еволюційного процесу. У “Капіталі” К. Маркс, на основі аналізу товарного

обігу, це переконливо доказує. Еволюція обміну товарів припускає розвиток

форм вартості:

1) Проста, або випадкова, форма вартості. Наприклад, зустрілися хлібороб і

скотар: 1 вівця = 1 мішку зерна. Особливості:- споживча вартість

зерна для скотаря служить формою прояву вартості вівці; -індивідуальна

праця хлібороба виражає свою протилежність - суспільна праця; конкретна

праця, укладена у зерні, служить формою прояву абстрактної праці.

2) Розгорнута форма вартості:1 мішок зерна = 1 вівці, 1 аршину полотна,

1 сокирі

3) Загальна форма вартості: загальний загальновизнаний еквівалент = 1

вівці, 1 сокирі, 1 аршину полотна, мішку зерна

4) Грошова форма вартості. Для перетворення товару в гроші необхідно:

а) загальне визнання за цим товаром ролі загального еквівалента;

б) тривале виконання цим товаром ролі загального еквівалента;

в) наявність особливих фізичних властивостей, придатних для постійної

обмінності.

Найбільше придатними для виконання ролі грошей виявилися золото і срібло.

Гроші по своєму походженню - це товар. Вони також володіють двома

властивостями товару:

1. споживчою вартістю (у виді прикраси - задовольняють естетичену

потребу, у виді молотка - потреба в забиванні цвяхів);

2. ціною, оскільки на добування золота також витрачається визначена

кількість суспільно-необхідної праці.

Гроші - це особливий товар:

3. крім споживчої вартості (див. вище) вони мають загальну споживчу

вартість, оскільки за допомогою грошей людина може задовольнити

будь-яку потребу;

4. вартість грошей має зовнішню форму прояву до їхнього обміну на

ринку, тоді як вартість звичайного товару прихована і

виявляється тільки в момент покупки-продажу, тобто якщо товар

купується, то працю, витрачену на його виробництво, признається

товариством, стає суспільно необхідним; отже, товар має

вартість.

Гроші розв'язали протиріччя товарного виробництва: між споживчою вартістю

і ціною, тобто той самий товар для однієї людини не може володіти одночасно

і споживчою вартістю і ціною. З появою грошей товарний світ розколовся

на дві частини:

-це гроші як товар і всі інші товари. Споживча вартість сконцентрована на

стороні всіх товарів, а вартість - на стороні грошей. Гроші стають

виразником споживчих вартостей усіх товарів через свою ціну.

У висновку: гроші - це товар, особливість якого полягає в тому, що:

-це стихійно (історично) своїх фізичних властивостей, що виділилася за

рахунок, товар;

-це особливий привілейований товар, що грає роль загального еквівалента;

-це товар, що об'єднує в собі дві економічні категорії: споживчу вартість

і вартість ( у відмінності від інших товарів).

Три основних властивості грошей, що розкривають їхню сутність.

1) Гроші забезпечують загальну безпосередню обмінюваність. На них купується

будь-який товар;

2) Гроші виражають мінову вартість товару. Через них визначається ціна

товару, що дозволяє кількісно порівнювати різні по споживчій вартості

товари;

3) Гроші виступають матеріалізацією загального суспільно-необхідного

робочого часу, укладеного в товарі.

2. Грошовий обіг в Україні

Грошовий обіг здійснюється в готівковій і безготівковій формах.

Готівково- грошовий обіг - прямування готівки в сфері обігу і виконання

ними 2-х функцій: засобу платежу і засобу обігу. Готівка використовуються:

для оплати товарів, робіт, послуг; для розрахунків, не пов'язаних із рухом

товарів і послуг( розрахунків по виплаті заробітної плати, премій,

посібників, стипендій, пенсій, по виплаті страхових відшкодувань по

договорах страхування, при оплаті цінних паперів і виплаті прибутку по ним,

по платежах населення, на господарські потреби, на оплату відряджень, на

представительські витрати, на закупівлю сільгосппродукції і т.д). Готівково-

грошовий рух здійснюється за допомогою різноманітних видів грошей: банкнот,

металевих монет, інших кредитних інструментів (векселів, чеків, кредитних

карток). У Україні починаються спроби обмежити готівково-грошовий обіг,

тому що воно дозволяє йти від контролю держави за діяльністю юридичних і

фізичних осіб.

Безготівковий обіг - рух вартості без участі готівки. Частка

безготівкових розрахунків у Україні раніш складала біля 80 %, сьогодні

трохи збільшилась . Високий рівень безготівкових розрахунків у будь-якій

країні говорить про правильну, грамотну організаціїю всього грошового

обігу.

Між готівковим і безготівковим обігом існує тісний взаємозв'язок: гроші

постійно переходять з однієї сфери обігу в іншу, вони утворюють загальний

грошовий обіг, у якому діють єдині гроші.

У залежності від економічного змісту розрізняють дві групи безготівкового

обігу: по товарних операціях, тобто безготівкові розрахунки за товари і

послуги; по фінансових зобов'язаннях, тобто платежі в бюджет і в

позабюджетні фонди, погашення банківських позичок, сплата відсотків за

кредит, розрахунки зі страховими компаніями. Значення безготівкових

розрахунків складається в тому, що вони прискорюють обертальність засобів,

скорочують абсолютний розмір готівки в обороті, скорочуються витрати на

друкування і доставку готівки.

У 1993 р. НБУ почав роботу з впровадження автоматичної системи

міжбанківських розрахунків на базі розрахунково-касових центрів РКЦ і

комерційних банків, що дозволяє відмовитися від пересилки паперових

документів і прискорює розрахунки (рахунок йде на часи і хвилини, і в

ідеалі робота може відбуватися в режимі реального часу).

Безготівковий оборот в Україні характеризується обов'язковим відкриттям

розрахункового або поточного рахунка в установі банку; платежі відбуваються

за згодою покупця або з доручення платника; підставою для перерахування

засобів є фінансові платіжні документи (платіжні доручення, рахункові чек,

договори); при порушенні умов договору існує можливість повної або

часткової відмови від оплати у відповідності і “Правилами здійснення

безготівкових розрахунків”; готівка в касі підприємства знаходяться в

межах установлених лімітів; самостійність у витраті засобів на рахунках

відповідно до “Порядку ведення касових операцій в Україні” від 1993 р.

У Україні відповідно до правил НБУ визначено, що розрахунки підприємств

за своїми обов'язками, а також між юридичними і фізичними особами за

товарно-матеріальні цінності провадяться в безготівковому порядку через

установи банку. Визначено такі форми безготівкових розрахунків в Україні

визначено такі форми безготівкових розрахунків:

- розрахунки платіжними дорученнями;

- розрахунки платіжними вимогами-дорученнями;

- інкасові розрахункі;

- розрахунки з застосуваннями акредитивів;

- розрахунки з використанням чеків;

- розрахунки з використанням векселів;

- клірінгові розрахунки;

- розрахунки за допомогою пластикових карток.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. М. К. Букина “Деньги, банки, валюта”. ( популярный очерк ).

2. Эдвин Дж. Долан. “Микроэкономика” С. - П. 1994г.

3. Эдвин Дж. Долан “Макроэкономика” С. - П. 1994г.

4. Эдвин Дж. Долан “Деньги, банки и денежно-кредитная политика” С.-П.

1994г.

5. Банковские опеpации. // Часть II. // Учетно-ссудные опеpации и агентские

услуги. // Учебное пособие. // Под pед. Лавpушина О.И. - М.: ИНФРА-М,

1996. - С. 208.

6. Галицькi контpакти, 1997. - № 3.

7. Бизнес, 1997. - № 3;4.


Рекомендуем

Опрос

Какой формат работ для вас удобней?

doc
pdf
djvu
fb2
chm
txt
другой


Результаты опроса
Все опросы